Як і яку вибрати відеокарту для комп’ютера?

Питання, яку ігрову відеокарту купити для свого комп’ютера, важливе для будь-якого геймера, адже в ігровому режимі на цей пристрій падає серйозне навантаження.

Виробники відеокарт

Список найкрутіших виробників відеокарт з роками майже не змінюється:

• Asus;
• Inno Vision;
• Гігабайт;
• Силовий колір;
• MSI;
• сапфір;
• Зотак;
• Palit та низка інших.

Відеокарти цих виробників перед надходженням у продаж обов’язково тестуються. Завдяки цьому частка відеокарт, що вийшли з внутрішніх причин з ладу в перший рік експлуатації, дуже мала – вона приблизно дорівнює у всіх виробників і становить 1-3%. Економія на надійності системи охолодження, інженерні недоробки починають проявлятися пізніше, коли неминучий пил покриє більш-менш товстим шаром радіатор відеокарти. Теплопровідна термопаста між радіатором та чіпом поступово втрачає ефективність. В результаті елементи відеокарти, що не мають запасу міцності та працюють в екстремальному режимі, один за одним починають виходити з ладу.

Згідно з даними статистики, які підтверджуються і численними відгуками, найкращі відеокарти робить Asus. Більшість його моделей дорожчі за 75 доларів мають активне охолодження, є в них і інші переваги:

• надійність;
• довговічність;
• тихе функціонування.

Яку ще можна вибрати ігрову відеокарту для комп’ютера? Мало поступаються Asus MSI і Gigabyte, які також мають позитивну статистику щодо повернення в перші півроку служби. У ряду інших виробників потужні розігнані моделі частіше виходять з ладу через перегрівання, пропрацювавши всього 2-3 роки, за які на їх радіаторах накопичується пил або ламається неякісний вентилятор.

Об’єм та тип пам’яті відеокарти

Багато покупців помилково вважають, що чим більше обсяг пам’яті відеокарти, тим вона крутіша. Насправді продуктивність будь-якої відеокарти визначається її відеочіпом, а пам’яті зберігаються лише дані йому. Зрозуміло, якщо обсягу відеопам’яті не вистачатиме, то й чіп не зможе повністю розкрити свій потенціал. Тестування відеокарт в умовах дозволу Full HD (1080p, 2K) з максимальними параметрами якості показало, що 4 Гб відеопам’яті цілком достатньо для сучасних ігор. Навіть якщо пам’ять буде вдвічі меншою, то частота кадрів (fps) не зміниться або незначно зміниться. Зрозуміло, що такі режими доступні лише для найвищого та середнього рівня відеокарт. У слабших зразках доводиться знижувати налаштування якості чи дозвіл, що значно знижує вимоги до відеопам’яті. Пам’ять у відеокартах розподіляється приблизно так:

• у недорогих – 1-2 Гб;
• у середньому сегменті – 2-4 Гб;
• у потужних, призначених для ігор – 4-8 Гб.

На максимальних налаштуваннях якості з роздільною здатністю Ultra HD (2160p, 4K) сучасні ігри вже потребують 6 Гб відеопам’яті, для забезпечення цього знадобиться дуже потужна відеокарта з відеопам’яттю 6-8 Гб. Істотної переваги дозвіл Ultra HD над Full HD не дає, а з урахуванням надхмарної вартості всієї системи переважна більшість гравців новинкою не користується.

Вибір типу відеопам’яті між DDR3 і DDR5 є актуальним лише на дешевих відеокартах, оскільки в дорогих моделях апріорі використовується більш швидка DDR5.

Відео про те, як вибрати ігрову відеокарту

Слід прямо сказати, що купувати зараз нехай навіть фірмові та дешеві відеокарти з пам’яттю типу DDR3 не слід, оскільки їх продуктивність не зможе відповідати сучасним вимогам. Тому дешеві відеокарти, що мають такий тип пам’яті, але шикарний об’єм пам’яті 4 Гб – не що інше, як приманка для простаків, оскільки вони не можуть забезпечити достатню потужність.

Як вибирати відеокарту, щоб потім її не ремонтувати?

Найкраще відеокарта з великим кулером, а ось модель, що має пасивне охолодження (з позначенням Silent), краще відкласти, оскільки зниження тепловиділення чіпи таких відеокарт працюють на зниженій частоті. Іноді у подібних відеокартах ставлять відбраковані чіпи, які не пройшли випробувань у нормальному режимі. Через це потужність і надійність відеокарт, що мають пасивне охолодження, нижче за аналоги з активним охолодженням. Крім того, вони змушені працювати в граничних температурних режимах, що сильно скорочує термін їхнього життя, і вже через рік-два перед користувачем стане питання, чому відеокарта перегрівається.

На низькопрофільних або недорогих відеокартах, малопотужних за визначенням, часто ставлять невеликі кулери, які дуже швидко обертаються, створюючи неприємний звук, що свербить. Але ці вентилятори швидко зношуються і виходять із ладу.

На потужних розігнаних (overclock) моделях відеокарт, призначених для ігор, використовуються частоти вище за номінальні. З одного боку, це дозволяє сильно збільшити продуктивність відеокарти, але з іншого боку, багаторазово зменшує термін її служби. Це просто – компоненти відеокарти (пам’ять, графічний чіп, силові складові) функціонують у граничних режимах із сильним перевищенням частоти. Тому відеокарти з сильно розігнаними в порівнянні з номінальними частотами купувати категорично не рекомендується: чим витратити гроші на чіп, що працює за межами можливостей, краще купити більш продуктивний новий, який проживе набагато довше. Роботу надмірно розігнаних відеокарт можна порівняти з упорскуванням закису азоту на автомобілі – він точно доїде до фінішу швидше, але, можливо, лише кілька разів.