Небезпека Всесвітнього павутиння: міфи та реальності

Останнє оновлення Гру 1, 2022

Зміст

Для початку варто відзначити, що «обвинувачів» Інтернету серед користувачів мережі знайти важко, більшість незадоволених її існуванням перебуває серед тих, хто не має комп’ютера в будинку і, відповідно, не знайомий із віртуальним світом. Тож у чому ж звинувачується Інтернет? Найчастіше в тому, що здатний викликати небезпечну залежність (не менш небезпечну, ніж алкоголь чи наркотики), що є чи не першим ворогом сімейного щастя, що він зібрав на своїх просторах величезну кількість маніяків та психов, спілкування з якими може призвести до біди. А як все насправді? Давайте розберемося.

Підступний розлучник

Сучасні дружини страждають від того, що їхні чоловіки весь вільний час проводять в Інтернеті, а чоловіки, у свою чергу, вражаються від того, що дружини, забувши про домашні турботи, гуляють Всесвітнім павутинням. Хіба сьогодні такі картини поведінки у сім’ях рідкість? Зрозуміло, ревнувати до Інтернету безглуздо, але випадки, коли такі ревнощі призводили до краху сімейного щастя, не такі вже й рідкісні. Тільки варто приписувати Інтернету таку руйнівну силу? Якщо в сімейних відносинах не все гладко, то дружина та чоловік (або обидва одразу) уникають спілкування. У такій ситуації Інтернет — не найгірший спосіб сховатися від проблем. Хоча, слід визнати, дуже демонстративний. То чому б не подумати про справжні причини неблагополуччя в сім’ї, замість того, щоб звинувачувати у всьому Всесвітнє павутиння?

Де ховаються маніяки?

З сумом доводиться визнати, що ненормальні люди у мережі присутні. Ми вже зазначили, що Інтернет є частиною нашого життя, а в житті, як відомо, психи та просто неадекватні люди, на жаль, зустрічаються. Щоправда, у віртуальному світі таких «елементів» значно менше, ніж у реальному, бо (і вже на щастя) опанувати комп’ютерну грамотність не всім психічно ненормальним. Тим не менш, натрапити на неадекватного користувача можна, особливо якщо шукати нові знайомства в мережі. Але з такими неприємностями справитися неважко, якщо скористатися програмами-фільтрами. І звичайним здоровим глуздом, звісно. Інтернет-адикція – нове слово у словнику психіатрів.

Залежність від мережі

Тепер перейдемо до найголовнішого звинувачення на адресу Інтернету — твердження, що він викликає залежність не меншу, ніж наркотики чи алкоголь. Твердження, звісно, не є безпідставним, а інакше у словнику сучасних психіатрів не з’явилося б нове слово — Інтернет-адикція. Саме так називають ненормальне бажання постійно проводити час онлайн. Взагалі, саме слово «адикція» означає хворобливу прихильність до чогось, яка може призвести до психічного захворювання. Характерна риса Інтернет-адикції — це постійна потреба бути «в онлайні», навіть без особливих причин. І така хвороблива потреба бути в мережі загрожує призвести до соціальних проблем: сварок у сім’ї, втрати роботи і найнебезпечніше — відчуження від реальності. Тільки чи винен у всьому цьому Інтернет? Адже він є лише засобом комунікації, подібно до телефону або телевізора. Хіба мало любителів побалакати по телефону? Хіба мало людей проводить годинник перед телевізором? Ніхто їх божевільними не називає і тим більше не звинувачує телефони або телевізори в тому, що вони здатні звести людину з розуму. Ось і Інтернет звинувачувати ні в чому подібному не слід, адже причина хворобливих уподобань криється, насамперед, у самій людині, а не в об’єкті, до якого він їх зазнає.

Увага: небезпечні симптоми! Проте Інтернет-адикція — цілком реальна проблема. Але проблема лише для певної кількості людей. Таких набагато менше, ніж припускають багато користувачів. Деяким за обов’язком служби доводиться цілими днями перебувати в онлайні, що зовсім не означає, що ці люди відчувають до мережі болісний потяг. Інша справа – перебування в Інтернеті у неробочий час. Але і тут все не так страшно: Інтернет лише при першій зустрічі справляє сильне враження, тому багато новачків-користувачів захоплюються ним, як діти щойно подарованою іграшкою. Перша чарівність досить швидко минає, і користувач починає спокійніше ставитися до віртуального світу, здебільшого — як джерела інформації, місця роботи, можливості поспілкуватися з далекими родичами чи друзями. Загалом, якщо підключається, то не просто так! Фахівці ж, у свою чергу, зазначають, що Інтернет-адикція спостерігається лише у 2-3% усіх користувачів.

А насамкінець відзначимо основні ознаки хворобливої пристрасті до Інтернету:

постійне бажання перебувати у мережі;
збільшення часу перебування в Інтернеті;
дратівливість, поганий настрій, депресія та занепокоєння при неможливості вийти в мережу;
постійна концентрація на проблемах Всесвітньої павутини на шкоду роботі, сім’ї, живому спілкуванню;
заперечення залежності від Інтернету;
неможливість обмежувати або контролювати час перебування онлайн.