Що являє собою генератор вільної енергії Тесла із самозапитуванням?
Через десять років після того, як технологія успішного видобутку змінного струму була запатентована, Нікола Тесла розробив модель безпаливного електрогенератора. Потужність для роботи установки виробляється самим генератором, а для запуску достатньо одного електричного імпульсу від акумуляторної батареї. Генератор «Тесла» із самозапитуванням із якихось причин досі не використовується у галузях системи народного господарства.
Що таке генератор вільної енергії Тесла?
Щоб розібратися в тому, як прилад працює, слід детальніше ознайомитися з особливостями його конструкції. спеціально приготовлена залізна пластина піднімається нагору так високо, як тільки можна. Ще одна пластина встановлюється у землі. Від залізної пластини до одного боку конденсатора пускається провід. Інший дріт йде від заземлення на другий кінець конденсатора.
Всі джерела променистої енергії виділяють мікроскопічні частинки, що несуть позитивний заряд, які в процесі взаємодії з металевою пластиною передають постійний електричний заряд. Термінал конденсатора, встановлений на протилежному боці приладу, підводиться до землі, яка, у свою чергу, може виступати як гігантський резервуар, наповнений негативною електрикою. У конденсатор постійно надходить малий струм, і, оскільки потенціал заряду часток досить високий, конденсатор може підживлюватися майже завжди. Елементарний у своїй конструкції пристрій реально відповідає заяві про розробку безпаливного генератора, що використовує як джерело енергії космічні випромінювання.
Генератор тесла з самозапитуванням – головний винахід вченого
Нікола Тесла стверджував, що однією з найбільш значущих і важливих його робіт є опис безактивного генератора, що самоактивується, здатного видобувати електрику із земної атмосфери. Вчений заявляв, що починав свої роздуми над конструкцією генератора після того, як Лорд Кельвін став стверджувати, що неможлива розробка агрегату, що самоохолоджується, що підтримує свою функціональність за рахунок зовнішніх джерел тепла.
Нікола Тесла представив зв’язок проводів достатньої довжини, протягнутих за межі атмосфери планети. Оскільки температура Землі вища, ніж у навколишньому космосі, тепло прямуватиме проводами вгору. Одночасно по таких дротах потече струм. Після цього можна буде запитати двигун за допомогою двох проводів. Електродвигун функціонуватиме, поки температура планети не знизиться. Таким чином, можна було б отримати установку, що виробляє електрику з атмосфери без попереднього споживання інших джерел живлення.
Наступний етап розробки генератора Тесла
Енергія ефіру може бути використана для отримання електрики, необхідної всьому людству для нормального життя. У статті вчений продовжив опис процесу розробки генератора. Незабаром Тесла почав стверджувати, що проста електрична машина не буде перетворити на електрику космічну енергію.
Це послужило основою розробки такого агрегату, як турбіна. Найбільшою популярністю користувався водяний насос. Особливістю такого пристрою є плоскі залізні диски, що сприяють прискоренню руху води. Така дискова турбіна може використовуватися як основа будь-яких інших корисних винаходів. Завдяки роботам Тесли стала можливою вільна передача електрики у необхідній кількості.
Ще в молодості вчений задумався про розробку механізму, здатного згенерувати змінний струм. Вперше він озвучив свій задум на одній з лекцій у коледжі, але викладачам не зрозуміли принцип роботи пристрою з самозапитуванням. Вчений не став відмовлятися від цієї чудової ідеї, і згодом показав світові свій перший генератор. Тесла продовжить дослідження в цій галузі, переїхавши до Сполучених Штатів. Там він спроектував новий генератор вільної енергії. Накопичувач заряджених частинок був запатентований вченим у 1901 році.
Корисно знати, як зібрати генератор Тесла
Щоб у процесі складання не виникло труднощів, рекомендується поділити робочий процес на три основні етапи:
- Складання високовольтної вторинної обмотки;
- Встановлення первинної обмотки з низькою напругою;
- Складання механізму управління.
Перший етап
Як основа для влаштування вторинної обмотки можна використовувати предмет циліндричної форми, навколо якого необхідно намотати мідний провід. Матеріал, з якого виготовлено циліндр, не повинен пропускати електроенергію. Найбільш оптимальним виробом для цього буде звичайна труба ПВХ. Для циліндра, довжина якого становить 30 см, а діаметр – 5 см, підходить провід завтовшки 0,12 мм. Зробити точний розрахунок необхідної кількості витків в обмотці важко, тому рекомендується дотримуватися інструкцій фахівців у цій галузі, які стверджують, що більше 800 витків з якоїсь причини робити обмотку не рекомендується.
Це зауваження викликає певні сумніви, оскільки суть винаходів Миколи Тесла полягає у взаємодії установки з навколишнім середовищем. Висота пристрою має бути максимальною, а подібні обмеження у вигляді рекомендацій авторитетних фахівців щодо кількості витків буквально перешкоджають реалізації самої ідеї. Якщо йдеться про взаємодію з довкіллям, то яка користь може бути від невеликого пристрою?
Авторитетні вчені, у свою чергу, стверджують, що ККД генератора навпаки знижуватиметься зі збільшенням кількості витків. Такий словесний блуд суперечить сам собі, оскільки за цією логікою мінімальний розмір котушки дає максимальний ККД, чого, в принципі, не може бути. Залежно від способу розміщення котушки визначається її довжина. При горизонтальному розташуванні розмір пристрою доведеться зменшити. Такий спосіб розташування котушки також суперечить основному принципу функціонування генераторів вільної енергії, отриманої з атмосфери планети.
Процес намотування витків має на увазі певні труднощі, тому все потрібно робити уважно і дуже акуратно. Насамперед, необхідно проробити технічний отвір у трубі. Від нього відміряється 19 см і свердлиться ще один отвір. у перший отвір розміщується мідний провід, який необхідно чимось зафіксувати. Провід вставляється в трубу приблизно на 10 см. після цього можна починати намотувати котушку. Мідний дріт потрібно намотувати за годинниковою стрілкою, кожен виток повинен бути покладений акуратно і щільно притиснутий до інших.
Другий етап
Тепер можна розпочинати виготовлення первинної обмотки. Потрібно взяти товстий провід із максимальним можливим діаметром. Діаметр первинної обмотки повинен перевищувати вдвічі товщину дроту на вторинній. Для нашого виробу достатньо 5-6 витків. Існує достатньо різноманітних схем, доступних для ознайомлення в інтернеті. Регулювання роботи трансформатора може виконуватися автоматично або вручну.