...
Лайфхаки, корисні поради, рекомендації. Статті для чоловіків і жінок. Ми пишемо і про технології, і про все, що цікаво.

Що таке IP-адреса?

13

IP-адреса (скорочення від англ. Internet Protocol Address) – унікальний ідентифікатор будь-якого пристрою, підключеного до мережі, побудованої за протоколом IP.

IP-адреса являє собою 32-бітове (IPv4) або 128-бітове (IPv6) двійкове число. Загальноприйнятою формою запису IP-адреси є написання IP-адреси як чотирьох десяткових чисел (0 – 255), розділених точками, наприклад, 195.2.234.62. У межах однієї мережі (Інтернет, локальна мережа) всі адреси мають бути унікальними.

IP-адреса складається з двох важливих частин: номери мережі та номери вузла. У разі приватної ізольованої мережі її адреса може бути обрана із зарезервованих для таких мереж блоків адрес, наприклад, 192.168.0.0/16, 172.16.0.0/12, 10.0.0.0/8. Коли мережа повинна працювати як частина Інтернету, то адреса мережі видається провайдером або регіональним Інтернет-реєстратором, в регіоні якого знаходиться мережа (англ. Regional Internet Registry, RIR) через локальних Інтернет-реєстраторів (англ. Local Internet Registries, LIR). Існує п’ять RIR: ARIN, (Північна Америка), APNIC (Азія), AfriNIC (Африка), LACNIC (Південна Америка) та RIPE NCC (Європа, Центральна Азія, Близький Схід).

Статичну IP-адресу називають, якщо вона вказується в налаштуваннях пристрою, підключеного до мережі, або якщо призначається автоматично при підключенні пристрою і використовується необмежену кількість часу.

Динамічну IP-адресу називають, якщо вона призначається автоматично при підключенні до мережі та використовується обмежений проміжок часу, як правило, до завершення сеансу підключення. Також динамічні адреси бувають віртуальними, з використанням технології NAT: користувачі можуть отримувати інформацію з мережі, але при цьому немає прямого доступу до пристрою з мережі, наприклад комп’ютер з віртуальною IP-адресою не може бути WEB-сервером.

Не віртуальні IP-адреси називають зовнішніми (білими). Вони найчастіше статичні. Досить часто провайдери позиціонують зовнішню IP-адресу як додаткову платну послугу.

Для отримання IP-адреси, найчастіше використовується протокол DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol – протокол динамічної конфігурації хоста) – це протокол, який дає можливість пристроям (хостам) автоматично отримувати IP-адресу та інші необхідні параметри для роботи в мережі. Протокол працює за моделлю «клієнт-сервер».

Свою IP-адресу можна дуже легко визначити. Для цього потрібно:

  • У Windows свою IP-адресу можна дізнатися, виконавши команду «ipconfig» у командному рядку.
  • У будь-якій Unix-like операційній системі, IP-адресу можна дізнатися, виконавши «ifconfig» у командному рядку.

Цей веб -сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що з цим все гаразд, але ви можете відмовитися, якщо захочете. Прийняти Читати далі