...
Лайфхаки, корисні поради, рекомендації. Статті для чоловіків і жінок. Ми пишемо і про технології, і про все, що цікаво.

Що таке наукова картина світу?

0

Людям властиво ставити собі «непотрібні» питання. Наприклад, як улаштований наш світ?

У давнину для відповіді це питання створювалися міфи. У міфах відповіді складні питання устрою світобудови давалися вигляді зрозумілих образів. Наприклад, кожній стихії приписувався бог, що нею наказує. Ці боги дуже часто були людиноподібними. І поводилися вони, як люди: сварилися, мирилися, заздрили один одному, виходили заміж і одружувалися. Найбільш відомий приклад міфологічної картини світу – давньогрецькі міфи.

Міфологічна картина світу по-своєму хороша. Вона загальнодоступна, красива та кумедна. Щоправда, передбачувальна спроможність такої картини нульова. Якщо все зводиться до бажання чи небажання богів, єдиний спосіб досягти своєї мети – задобрити відповідного бога чималою жертвою.

З часом людство накопичувало досвід у різних областях. Цей досвід треба було передавати наступним поколінням. Тому вже за часів Стародавню Грецію постало питання, як упорядкувати накопичені знання.

Якщо порівняти людську свідомість зі складом, а знання – з коробками, то найпростіший спосіб – скласти коробки без жодного порядку, і хай собі лежать. Кому треба, розбереться. Зрозуміло, що цей спосіб поганий. Краще складувати коробки в певному порядку, щоб їх було легше знайти, і щоб нічого не пропало. Таку картину світу, упорядковану відповідно до твердо встановлених принципів, прийнято називати науковою.

Оскільки греків здавна цікавили питання світоустрою, вони стали формулювати наукові принципи. Велика заслуга в побудові першої наукової картини світу належить Аристотелю (384 до н. е.. — 322 до н. е..) Аристотель відкрив правила логічного мислення та розташував відомі до його часу знання відповідно до цих правил. Наукова картина світу, започаткована Аристотелем, існувала майже півтори тисячі років. Покладені в основу правила логіки зробили її об’єктивною. Навіть після смерті Арістотеля наукову картину світу змогли розвивати інші вчені та філософи. Повертаючись до аналогії зі складом, можна сказати, що Арістотель побудував стелаж і вказав, яким чином розміщувати на його полицях наявні нові коробки. Крім того, він дав креслення, яким стало можливо добудовувати нові стелажі,

Така потреба виникла. Правила логіки дозволяли робити висновки. У результаті наукова картина світу набула передбачуваної сили. Можливість отримувати нові знання на основі вже існуючих зробило наукову картину світу самодостатньою та розвивається. Так з’явилася наука, як окрема галузь громадської діяльності та як одна з основ цивілізації.

У деяких сферах науки процес добування нових знань йшов швидше, ніж в інших. Завдяки цьому у 16-17 століттях склалася наукова фізична картина світу. Становлення її пов’язують з ім’ям І. Ньютона (1642 – 1727). В основу наукової фізичної картини світу було покладено вдосконалену логіку, математику. Крім того, від наукової картини світу стали окрім передбачення вимагати відтворюваності. Завдяки застосуванню математичних методів почали прискорено розвиватися природничі науки: фізика та хімія. Наукова картина в галузі біології почала складатися завдяки роботі Карла Ліннея (1707 – 1778). Він створив єдину систему класифікації рослинного і тваринного світу, завдяки якій з’явилася можливість упорядкувати знання в галузі живої природи, що накопичилися на той час.

В даний час до наукової картини світу висуваються такі вимоги: логічність, доказовість, передбачувальна здатність, відтворюваність результатів. Деякі з існуючих областей знання (наприклад, астрофізика, історія, соціологія) не відповідають цим критеріям. Це свідчить не так про «ущербність» цих наук, як про необхідність розвитку існуючого поняття наукової картини світу.

Цей веб -сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що з цим все гаразд, але ви можете відмовитися, якщо захочете. Прийняти Читати далі