Все про нобелівську премію: де і за що її вручають, відомі лауреати та розмір винагороди

У вченому світі одним із найвищих досягнень є Нобелівська премія. Більш ніж сторіччя ця нагорода щорічно вручається вченим, культурним діячам та людям, які зробили величезний внесок у розвиток суспільного та наукового життя. Сама премія була започаткована Альфредом Нобелем. Через два роки після його смерті було оголошено заповіт, у якому він чітко розпорядився своїм майном. Однією з умов було створення фонду та чіткі вказівки про те, скільки грошей вручатимуть, хто буде потенційними кандидатами тощо. Таким чином і народилася знаменита нагорода, яка стала мрією та ідейним двигуном для більшості вчених та діячів.

Безумовно, багато експертів сходяться на тому, що на вручення часто могли впливати політичні чинники. У деяких випадках вони сприяли отриманню премії, а в інших скоріше заважали, незважаючи на явні заслуги. Проте, якщо кандидати на премію миру нерідко викликали суперечливу думку у світового співтовариства, то більшість заслуг у галузях науки присуджувалася одноголосно.

Сума нобелівської премії

Розмір нобелівської премії змінювався з роками і часто залежав не лише від вказівок Альфреда Нобеля, а й від економічної ситуації, фонду та інших умов. Наприклад, пікове значення за останнє десятиліття відзначалося 2007 року, коли сума виплат становила 1.56 мільйона доларів. До 2011 року розмір премії впав до 1.4 млн. Зменшення виплат після 2011 року пов’язане з тим, що сума премії була непомірно високою, тому фонд не міг забезпечити навіть виплату самої премії, не кажучи вже про оподаткування та витрати на проведення самої церемонії. Розмір Нобелівської премії у 2015 році становив $977 тисяч. Через серйозне падіння шведської крони цього року сума премії опустилася нижче 1 мільйона доларів. Такий результат зазначається вперше за останні 15 років.

Відповідно до правил із статуту нобелівської премії, сума спочатку ділиться на кількість проектів, а лише потім на їхніх учасників. Наприклад, якщо під час вручення було обрано два проекти-переможці, але один із них вели дві особи, то кожен із них отримає по ¼ від загальної суми. Якщо ж у номінацію потрапило лише одне нагородження, його сума Нобелівської премії буде поділена на рівні частини, залежно від кількості дослідників.

П’яте правило зі статуту свідчить, що премію необов’язково треба вручати, отже, теоретично її можуть дати нікому. Ця умова набирає чинності лише тоді, коли члени комітету не зможуть знайти гідних кандидатур. У такому разі всі кошти автоматично передаються на наступний рік. Якщо ж під час наступного вручення відбуватиметься той самий сценарій, всі накопичені фінанси перейдуть у розпорядження самого фонду.

За що дають Нобелівську премію?

Майже кожна людина на планеті знає та розуміє, що таке Нобелівська премія. За багато років кандидатами на її здобуття стали десятки тисяч вчених, культурних діячів і навіть організацій, які зробили суттєвий внесок у різні сфери суспільного життя. Якщо узагальнити та відзначити, кому і за що дають Нобелівську премію, то можна сказати одне – лише найкращим із найкращих. Усі умови та правила, за якими відбуваються етапи відбору та нагородження кандидатів, прописані у спеціальному статуті, який і був заповітом самого Нобеля.

Саме цей документ регулює усі умови. За правилами премію можуть вручити виключно окремим особам. Виняток із правил можливі лише у разі вручення премії миру, серед кандидатів якої можуть бути й організації. Наприклад, у роки Першої та Другої світових воєн нагородження не проводилися. Лише у 1917 та 1944 роках одна організація удостоїлася Нобелівської премії. За численні заслуги та неоціненну допомогу їй став червоний хрест.

Також згідно із статутом, максимальна щорічна кількість людей, яка може отримати премію, не повинна перевищувати трьох лауреатів. Досить примітно те, що це правило було введено набагато пізніше, а саме в 1968 році, хоча протягом усієї історії воно дотримувалося де-факто.

Місце, де вручають Нобелівську премію, не змінюється вже понад сторіччя. Вперше церемонія була проведена у 1901 році. Варто зазначити, що щорічні церемонії влаштовуються у Швеції та Норвегії, залежно від галузі. У Стокгольмі зазвичай проводяться вручення нагороди з хімії, фізики, медицини та фізіології, економіки та літератури. Самі премії вручаються переможцям із рук Короля Швеції. Премія захисту миру проводиться щорічно в Осло, де вручення проводить голова Норвезького нобелівського комітету.

Найвідоміші та спірні кандидати

З огляду на тривалість існування самої нобелівської премії, а також кандидатів цілком очевидно, що деякі вручення будуть вважатися спірними. Так сталося і у випадку з двома російськими лауреатами Нобелівської премії, а саме з М. Горбачовим та А. Сахаровим.

1975 року Андрій Сахаров був удостоєний премії миру, що сприйнялося досить неоднозначно. Чимало сумнівів зробив той факт, що сам учений був фізиком і брав участь у створенні водневої бомби. Тим не менш, через неприйняття політики партії він зазнавав гонінь, а нагороду отримав за стійку боротьбу зі зловживанням влади та непохитність перед придушенням чужої гідності з боку правлячої партії. Це був не єдиний випадок, коли вручення мало яскраво політичне забарвлення, яке було спрямоване проти Росії.

Другим подібним випадком стало вручення премії Михайлу Горбачову у 1990 році. Серед його заслуг комітет відзначив великий внесок у процес закінчення холодної війни та зміни, що відбувалися у країні. Це вручення розкололо думку пострадянської та західної сторони, бо для одних перший президент був прикладом, а для інших – особистістю, яка остаточно розвалила СРСР.

Також вручення премії миру Ясіру Арафату спричинило великий скандал. В основі претензій на заперечення цього нагородження лежало те, що досягнення миру здійснювалося за рахунок радикальних методів, насильства та навіть терактів.

Серед відомих російських лауреатів Нобелівської премії також є:

• І.П. Павлов (медицина і фізіологія).
• Л.В. Канторович (внесок у теорію розподілу ресурсів).
• Жорес Іванович Алферов (напівпровідна техніка).
• Костянтин Сергійович Новосьолов (експерименти та дослідження матеріалу графена).
• Микола Геннадійович Басов та Олександр Михайлович Прохоров (квантова електроніка).

Якщо ж говорити про наймолодшого лауреата Нобелівської премії в історії, то ним став Вільям Лоренс Брегг. Він став володарем найпрестижнішої нагороди для вченого у 25 років (1910 рік). Австралієць заслужив премію у галузі фізики за спільні дослідження з батьком.

Двічі лауреати Нобелівської премії

Досить цікавим фактом є те, що лише чотири особи в історії стали двічі лауреатами Нобелівської премії.

• Джон Бардін. Американський фізик, який отримав премію у 1956 та 1972 роках. Він став єдиною вченою людиною у світі, яка отримала премії з фізики двічі.
• Лайнус Полінг. Американський хімік удостоївся всесвітньої нагороди двічі. У 1954 році в галузі хімії, а в 1962 році отримав премію миру.
• Фредерік Сенгер. Англійський хімік отримав нагороду у 1958 та 1980 роках, обидві з яких були в галузі хімії.
• Марія Склодовська-Кюрі. Крім того, що вона стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, також була удостоєна престижної нагороди двічі. У 1903 році жінка отримала премію у галузі фізики, а в 1911 – хімії.

Лауреати Нобелівської премії у 2015 році

У 2015 році комітетом було відібрано 327 осіб. З них 57 було номіновано на престижну нагороду вперше. Нобелівську премію здобули:

• Енгус Дітон. Шістдесятидев’ятирічний англо-американець отримав премію у сфері економіки.
• Квартет національного діалогу Тунісу був удостоєний премією миру за внесок у демократизацію країни після революції у 2011 році.
• Світлана Олексійович. Білоруська письменниця була визнана найкращою у сфері літератури.
• В галузі хімії цього року нагороду заслужили одразу троє вчених. Світове визнання дісталося Азізу Санкару, Полу Мондріху та Томасу Лінделю. Вони зробили величезний внесок у дослідження репарації пошкодженої ДНК.
• Артур Макдональд та Такаакі Кадзіта стали лауреатами в галузі фізики.
• Премію з медицини також заслужили троє вчених: Юю Ту, Вільям Кемпбелл та Сатосі Омура.