Що таке комп’ютер та як він з’явився?

Комп’ютер – це програмоване ЕВУ (електронно-обчислювальний пристрій), основним завданням якого є обробка даних, і навіть передачі та зберігання інформації.

За допомогою обчислень комп’ютер може обробляти інформацію за заданим алгоритмом. Крім цього, він, завдяки програмному забезпеченню, здатний знаходити інформацію, приймати та зберігати її, а також виводити на зовнішні пристрої.

Назва комп’ютера безпосередньо з його функцією (слово «computer» у перекладі з англ. означає «обчислювати»). Власне, з цією метою й застосовувалися перші ЕВУ. Сучасні комп’ютери надають користувачеві набагато більше можливостей: за допомогою їх можна обробляти тексти, графічний матеріал, переробляти величезний масив інформації. Комп’ютери використовуються в офісах. Незамінні вони і вдома, адже з їх допомогою можна подивитися фільм, послухати музику, пограти в гру або ж «поблукати» Інтернетом.

Схема устрою комп’ютера була запропонована Дж. фон Нейманом в 1946 р. Багато принципів її роботи збережено і в сучасних машинах. Виходячи з них, комп’ютер повинен оснащуватися такими пристроями:

– арифметико-логічним пристроєм, який виконуватиме завдання;

– запам’ятовуючим пристроєм, що зберігає дані;

– Пристроєм управління, що організує весь процес виконання різних програм;

– зовнішнім пристроєм, за допомогою якого здійснюватиметься введення або виведення інформації.

Спочатку комп’ютери використовувалися лише проведення обчислювальних операцій. Другим великим застосуванням стало створення баз даних. Третім – використання управління різними пристроями.

Для чого використовується комп’ютер нині – відомо всім. Крім того, надкомп’ютери незамінні при моделюванні біологічних та фізичних процесів (кліматичні зміни, ядерні реакції тощо).

Комп’ютери поділяють на 2 основних типи – аналогові та цифрові. Відмінності між ними полягають у побудові, способах внутрішнього подання інформації і в реакціях на команди, що задаються. Особливість АК у тому, що він під час роботи імітує те, що обчислює. У цьому він постійно видозмінює свої характеристики. Його реакція аналогічна втіленому завдання процесу. ЦК найпоширеніші. Вони здатні змінювати двійкові числа чи біти. Також вони можуть використовувати числа для подання іншої інформації – літер, операцій складання та віднімання та ін.