Філософія Аристотеля та суть його навчань
Аристотель займався філософією як сукупністю взаємозалежних елементів, які взаємодіють друг з одним. Його погляди вплинули майбутнє розвиток таких наук, як соціологія, політика, логіка, природознавство.
У вченні Аристотеля філософія поділяється на три види, а саме: на теоретичну, практичну та поетичну. Теоретична вивчає питання буття, поява всього існуючого. Практична займається вивченням діяльності людини та устрою держави. Принципом поетичної філософії є художня здатність. Вважається, що мислитель вивів за фактом ще один її вид – логіку.
Питання буття та матерії
В античній філософії Аристотеля дається визначення буття. Воно в його розумінні є сутністю, що володіє властивостями відношення і положення, місця і часу, кількості і якості, стану, дії і страждання. Але людині часто дано зрозуміти лише властивості буття. Вчений також поділяє його поняття на одиничне, що існує у певний момент у певному місці, і загальне, що у будь-якому місці й у час. Відповідно до його вчення загальне буття можна пояснити, використовуючи виключно розум.
Питання матерії займають важливе місце у філософії Аристотеля. Матерія згідно з його вченнями – це те, з чого складається річ і пасивний початок. Форма її організує – це активний початок.
Виходячи з цього, філософ робить певні висновки:
- всьому притаманна матерія та форма;
- внутрішній зміст предмета обумовлено зміною його матерії, форми (чи чимось одним);
- низка послідовних перетворень з матерії на форму і назад – це природа.
Ну а Бог – це найвища форма всього, що існує, яка знаходиться за межами світу.
Душа як носій свідомості
Душа, згідно з вченнями філософа, має такі щаблі: рослинна, тваринна і головна, властива лише людині, розумна душа. Вона керує функціями організму. Рослинна душа несе відповідальність за розмноження, а також зростання, їжу. Тваринна душа на додаток до перелічених відповідає за почуття, бажання. Розумна душа виділяє людину, включає функції, зазначені вище, і навіть мислення, міркування.
Мислитель виділяє властиву людині потребу перебувати у колективі. Вона сприяє появі суспільства, точніше групи людей, об’єднаних місцем проживання чи роботи, культурою, мовою. Вони виробляють матеріальні блага, займаються їх розподілом.
Кращий тип держави
Координуючим механізмом суспільства є держава, яка підтримує необхідний порядок, захищає від ворогів, сприяє економіці та багато іншого. Мислитель у своїх працях визначає такі його типи: монархія, аристократія, тиранія, крайня олігархія, політія (поєднання помірної олігархії та помірної демократії), охлократія. На думку вченого, політ – найбільш прийнятна форма держави.
Спадщина філософа величезна, і значення її не можна переоцінити. Філософію Аристотеля, коротко викладену, слід розглядати нерозривно з вченнями і теоріями Платона, хоч і далеко не у всьому погоджувався зі своїм учителем. Філософ започаткував різні науки. Масштаб його філософських та наукових досліджень вражає досі.