Філософія Платона: основні положення

Наукові роботи вченого Стародавню Грецію Платона мали масштабний вплив як розвиток світової філософії, а й культури. Його ім’я залишається на слуху протягом багатьох століть.

Основні принципи

Більшість робіт цього вченого дала розвиток самостійного напряму філософії, у якому описується походження двох всесвітів – матеріальної та світу ідей. Так, філософія Платона передбачає, що ейдоси (ідеї), є основою всього матеріального світу. Матерія не має здатності щось породити, вона є лише витратним матеріалом, з якого ейдоси формують світ речей.

Світ ейдосів не можна розглядати з погляду звичних нам часу та простору, він поза цими поняттями. Головною є ідея Блага, з якої походять і всі інші ейдоси. Благо можна асоціювати з Початком, Красою та Творцем Всесвіту.

Ейдос якогось із істот є його найістотнішою і найпотаємнішою частиною. Так, у людині цією частиною є його душа.

З погляду вченого, речі схильні до множинності, мінливості та спотворень, водночас ейдосам властива виключно єдність, стабільність та чистота.

Вчення про душу

У працях давньогрецького вченого можна знайти докладну характеристику людської душі. Філософія Платона коротко представляє людську душу колісницею, в яку запряжено двох коней – чорний і білий. Керує колісницею вершник, який виступає символом людського розуму. Коні символізують інстинкти, пристрасті, вищі та чисті якості душі.

Після потрапляння в інший світ людина отримує здатність нарівні з богами слухати вічних істин. Після переродження на Землі, люди знання про істини трансформуються в спогади.

Великий вчений стверджує, що єдиний шлях до абсолютного знання для людини полягає у спробах згадати, виявити серед матеріального світу сліди ейдосів. Якщо комусь вдається зіткнутися з ідеями за допомогою добрих справ, кохання чи краси, у людини після цього починають відростати колись втрачені крила.

Платон, антична філософія якого побудована на теорії існування ідей, одне з чільних місць ставить Красу. Вчений наголошує на тому, що Красу необхідно постійно шукати – у законах природи, людях, мистецтві, згодом вона походить від фізичного стану до морального.

Другою силою, здатною перетворити людину, у неї виступає Любов. При розгляді цього аспекту роботи великого філософа наближаються до вчення Ерота – він, не будучи володарем благ і краси, до них прагне, вважає себе посередником між неосвіченістю та мудрістю.

«Держава»

В одній із найвідоміших його робіт, у «Державі», міститься його трактат про елементи, що становлять людську душу. Так, у кожної частини є свої чесноти – вічно пожадливе початок відрізняється помірністю і поміркованістю, розумна частка – мудрістю, лютий дух – здатністю підкорятися розуму та мужністю.

Суть філософії Платона зводиться до проведення паралелей між типами людей та складовими душі. Вивчаючи його роботи, можна зрозуміти, як мислитель дійшов до того чи іншого висновку – він змушує читача переживати свої концепції так само, як і він. На думку вченого, справедливою є держава з розвиненою соціальною мобільністю – таким чином будь-який член суспільства може робити те, на що він найбільше здатний, і перебувати на своєму місці. Окреме місце у державі має приділятися вихованню вартових (воїнів).